(044) 581 11 33         

(095) 286 40 58  

статья Вадима 150615Клініка «Мейо» — один із найвідоміших медичних центрів у США та у всьому світі. Медична організація об’єднує кілька великих кампусів та десятки медичних закладів, у яких працює понад 4 тисячі лікарів. Річний дохід клініки становить близько 9 млрд долл. США — сума, порівняна з обсягом усього ринку медичних послуг України. З’ясуємо, що заважає створити таку систему в нашій країні.

Чи з’явиться в Україні КЛІНІКА «МЕЙО»?

Статтю було опубліковано в журналі "Практика управління медичним закладом" №5-6 /2015.

   АМЕРИКАНСЬКА система охорони здоров’я — це, звісно, не лише клініка «Мейо», а й багато інших великих медичних закладів. Утім, завдяки ефективним маркетинговим зусиллям, саме «Мейо» є найвідомішою, особливо — в Україні, адже книга з історією цієї клініки є єдиним виданням такого типу, яке було перекладено на російську мову. Тож, наскільки якісною й продуманою є медична допомога, що надається в клініках системи «Мейо», напевно, можна й не розповідати.

   Цікаво, а чи може клініка «Мейо» або подібна до неї установа відкрити ме-дичний заклад в Україні? З високоякісними медичними послугами, мільйонними інвестиціями в благочинність і наукові дослідження? Адже світові приклади є. Так, в Абу-Дабі (ОАЕ) відкрили філіал Клівлендської клініки (великий медичний заклад у США, за деякими показниками більший за клініку «Мейо»). Заклад із 364 ліжками із загальною площею 410 тис. м2 стане одним із найкращих на Близькому Сході.

   В Україні ж, відкинувши такі неоригінальні причини, як військові дії на території країни, корупція, низька платоспроможність населення тощо, існує всього дві основні перешкоди на шляху до створення філіалів клінік — світових лідерів у наданні медичних послуг, а отже, подальшого розвитку вітчизняної медицини, а саме:

1.     В Україні законодавчо неможливе створення неприбуткової медичної організації.

   У нашій країні можна виділити 2 основні типи медичних центрів: державний і приватний. Водночас у США є й третій — неприбутковий недержавний (далі — неприбутковий). Неприбуткові медичні центри домінують у США, складаючи близько 58 % усіх медичних закладів (18 % — приватні або прибуткові, 24 % — державні). Абсолютно всі медичні центри в США є рівноправними та приймають платежі від населення. Відрізняються вони лише своєю кінцевою метою.

   Державні медичні центри насамперед надають найменш прибуткові медичні послуги або вони розташовані на не дуже вдалих територіях. Приватні медичні центри створюють з метою отримання інвесторами прибутку, тому вони сплачують податки та можуть розподіляти дивіденди.

   Неприбуткові медичні центри створюються на пожертви спонсорів із метою приносити користь суспільству. Через це вони звільнені від сплати податків, а всі прибутки мають реінвестувати в безкоштовну допомогу певним пацієнтам, зни-ження цін на послуги та наукові дослідження.

   Так, у США неприбуткові лікарні зазвичай є більшими від приватних, надають ширший перелік послуг, у тому числі найскладніших, часто розташовані в районах, де мешкає заможне населення, та оплата праці в них в середньому є вищою.

   Згідно із чинним українським законодавством приватний медичний заклад не може бути звільненим від сплати податку на прибуток. Крім цього, всі медичні за-клади мають сплачувати інші податки та збори в разі імпорту медичного обладнання, витратних матеріалів та медикаментів, що значно збільшує витрати на створення та утримання лікарні. До того ж в Україні надання безкоштовних послуг пацієнтам може прирівнюватися до доходу, а отже, у разі надання безкоштовних медичних послуг необхідно сплачувати податок на доходи фізичних осіб.

   За таких умов у потенційних меценатів, які могли б виділити певні кошти на втілення в життя неприбуткового медичного закладу, виникне логічне запитання — чому їхні інвестиції у створення медичного закладу мають іти до бюджету? Адже для держави мало б бути достатньо й факту створення медичного центру, працевлаштування медичного персоналу та надання якісних медичних послуг.

   Так чи інакше, ідея неприбуткових лікарень є відносно новою для світу (крім США). Поступово подібні лікарні починають з’являтися та розвиватися у Бразилії, Великобританії та інших країнах. Сподіватимемося на позитивні зрушення і в нашій державі.

2.   Медичне страхування в Україні не є поширеним.

   Інноваційні розробки в галузі охорони здоров’я зумовили високу вартість якісних медичних послуг в розвинених країнах. Така ситуація спричинила створення та впровадження різноманітних систем страхування здоров’я. Так, клініка «Мейо» 90–95 % усіх доходів отримує саме від страхових компаній.

   В Україні страхова медицина не є розвиненою. Причому проблему становлять не громадяни, які не хочуть страхувати своє здоров’я, а система, яка зовсім не сприяє розвитку систем страхування:

1.    Страхові компанії можуть офіційно сплачувати за послуги приватним медичним центрам. Така система є незручною, тому що часто є сенс отримувати медичну допомогу в державних закладах охорони здоров’я. Різні правила гри для учасників медичного ринку стримують розвиток медичного страхування в Україні.

2.    Якщо роботодавець бажає застрахувати здоров’я співробітників, він може зробити це лише із прибутку, тобто після сплати податків. Отже, фактично, роботодавці позбавлені стимулу страхувати здоров’я своїх співробітників.

3.    У разі медичного страхування співробітників у роботодавця виникають додаткові видатки у формі необхідності сплати податку на доходи фізичних осіб, оскільки медичне страхування прирівнюється до доходу співробітника.

  Недорозвиненість системи медичного страхування істотно заважає розвитку ринку медичних послуг в Україні в цілому і, зокрема, унеможливлює створення неприбуткового медичного центру.

  Водночас створення неприбуткових медичних закладів в Україні може зумовити такі позитивні тенденції:

• неефективні державні медичні заклади можуть бути витіснені більш ефективними і сучасними неприбутковими лікарнями;

• приватні медичні заклади отримають гідну конкуренцію і стимули до розвитку;

• бюджети всіх рівнів отримають додаткові джерела надходжень від потенційних медичних туристів;

• українські пацієнти отримають більш якісні та доступні медичні послуги. Для створення неприбуткових медичних закладів типу клініки «Мейо» Україні необхідно:

• розробити закон про неприбуткові медичні заклади. У законі мають бути зафіксовані основні засади створення та існування подібних медичних закла-дів, а також затверджено звільнення неприбуткових лікарень від оподаткування;

• розробити коректний закон про медичне страхування, який би заохочував пересічних громадян і їхніх роботодавців брати участь у системі добровільного медичного страхування;

• і, нарешті, створити перші пілотні проекти за участю держави. Запуск і успішне існування подібних проектів дадуть чіткий сигнал потенційним спонсорам

в Україні та інших країнах світу, що в Україні можливе створення неприбуткових лікарень.

Існування неприбуткових медичних закладів не суперечить нинішнім ідеям реформування галузі охорони здоров’я, а лише органічно доповнює будівництво нової системи.

Вадим Зукін

заступник директора, керівник відділу консалтингу компанії «МедЕксперт»

Посмотреть статью

 

(*поле обязательное для заполнения)