(044) 581 11 33         

(095) 286 40 58  

ti meni

 Питання неформальних платежів за медичні послуги у державних закладах охорони здоров’я у країнах із низьким і середнім рівнем доходів не втрачає своєї актуальності. Дані дослідників свідчать: таке явище має різні форми, зокрема — гроші виплати готівкою або подарунки. У статті розглянемо найбільш розповсюджену форму — грошові винагороди та проаналізуємо специфіку проблеми за регіонами країни

 

Статтю було опубліковано в журналі "Практика управління медичним закладом" №1/2016

Неофіційні платежі є поширеними в країнах, що розвиваються, країнах із перехідною економікою, адже економічне та соціально-культурне середовище таких країн є сприятливим для «подарунків-обмінів». Цьому сприяє й недофінансування галузі охорони здоров’я. У крос-національному дослідженні неформальних платежів за послуги у сфері охорони здоров’я (на прикладі Польщі, Литви та України) науковці зауважують, що недостатнє фінансування державного сектору охорони здоров’я у пострадянських республіках призвело до нерівності у доступі до державних послуг, звідси — переважання різноманітних неформальних стратегій у сфері охорони здоров’я та інших «невиробничих» секторах. Для прикладу, порівняймо підходи до розподілу загальних і державних витрат на охорону здоров’я в Україні, постсоціалістичній Польщі, США та Великобританії.

tab1

 

На думку Моріна Льюїса, головного економіста у департаменті людського розвитку Світового банку у Вашингтоні, часто не враховується фактор низької якості державних послуг, а також пов’язана з нею низька мотивація державних службовців. Однак пацієнт як ключовий елемент у ланцюзі неформальних сплат також має істотне значення, оскільки саме він приймає остаточне рішення, чи укладати неформальну угоду з постачальником медичних послуг.

 

Неофіційні платежі у державних закладах охорони здоров’я є поширеною практикою в Україні. При цьому, попри очевидність їх наявності, кожна неофіційна угода зберігається в таємниці, не розголошуються подробиці про осіб, які беруть у ній участь. У статті розглянемо такий різновид неформальних платежів, як грошові сплати та винагороди лікарю державного медичного закладу. Предмет дослідження не включає такі різновиди явища, як подарунки та «блат» (самобутня форма негрошового обміну, бартер послуг, що надаються на основі особистих відносин).

Методи дослідження

Протягом 2015 року компанія «МедЕксперт» провела опитування населення в найбільших обласних центрах України — Київ, Львів, Одеса та Харків, які, поміж інших дослідницьких питань, включали питання про наявність досвіду сплати респондентами грошових винагород за медичні послуги в державних медичних закладах. Загальна кількість респондентів для аналізу склала 2 052 особи, похибка не перевищує 5 %. Загальні соціально-демографічні характеристики опитаних представлені на графіках і діаграмах.

 

tab2

 

tab3

tab31

 

Серед загальної кількості населення, яке проживає в досліджених містах, оплачували медичні послуги 59,8 % опитаних: це складає майже 3/5 респондентів. Найчастіше сплачували грошові винагороди за медичні послуги у державних закладах мешканці Одеси: 79,4 % усіх опитаних одеситів. Найрідше — львів’яни — 45,2 %.

 Згідно з розподілом послуг, за які сплачували респонденти принаймні раз у житті, найчастіше українці оплачують лабораторні та діагностичні послуги. Ці ж послуги є найбільш розповсюдженими та універсальними, оскільки необхідні майже кожному пацієнту. Водночас акушерські послуги, консультація педіатра, перебування в стаціонарі дитини є характерними для специфічної аудиторії — породіль і батьків дітей віком до 18 років, що впливає на відсотковий розподіл показників.

 

tab4

 

Під час дослідження було вирішено детальніше проаналізувати результати опитування у столиці та порівняти частоту випадків оплати послуг за районами. Так, було з’ясовано, що місце (район) проживання впливає на відповідь респондента, зокрема: 78,1 % мешканців Печерського району мають досвід сплати неформальних платежів у формі грошових внесків у державних медичних закладах Києва, і це найвищий показник серед районів.

Розміри грошових внесків за конкретні медичні послуги диференційовані. При цьому іноді пацієнти з меншим інтервалом доходу сплачували більші суми, ніж пацієнти з високим доходом, за аналогічні послуги.

Найрозповсюдженішим розміром внесків за основний цикл послуг — діагностику, лабораторні дослідження, виклик швидкої допомоги, прийом терапевта та педіатра — є 100 грн. При цьому основна частина пацієнтів, які сплачували 100 грн і менше, зосереджена в обласних центрах, а відсоток пацієнтів, які платили більше 100 грн за основний цикл послуг, є вищим у м. Київ.

Однак, за показником максимального внеску, ціна може коливатися від 450 до 4 000 грн за кожну послугу. Цікаво, що з найбільш вартісним лікуванням стикнулися пацієнти не столичних державних медичних закладів, а міст Одеса та Львів — саме в цих містах сконцентровані максимальні грошові внески за медичні послуги.

Найдорожчими у медичних закладах є, очікувано, акушерські послуги. За пологи українці найчастіше сплачували близько 5 000 грн. Максимальна сума, яку респондентка вказала як оплату пологів, — 110 000 грн. Такий показник зафік-

 

tab5

ris7

 

совано в м. Київ, і він є майже вдвічі більшим, ніж середня вартість акушерських послуг у приватному пологовому будинку*.

Досліджені міста відрізняються за показником поширеності серед мешканців досвіду сплати неформальних платежів у державних медичних закладах. Так, у м. Одеса цей показник найвищий, також у місті найчастіше реєструвалися випадки максимальних грошових внесків за конкретні медичні послуги. Схожість полягає у специфіці сплат: найчастіше платять у державних закладах за діагностичні та лабораторні послуги.

Попри те, що масштаби і розміри неофіційних платежів не зменшуються, їх не визнавали тривалий час. Навіть у тих країнах, де були вжиті коригувальні дії, відповіді на питання, як мінімізувати, а в ідеалі — викорінити це явище, відрізнялися, і лише деякі з них були оцінені як відносно ефективні. Щоб змінити ситуацію в нашій країни, насамперед необхідно приділити достатньо уваги вивченню причин поширеності такого явища.

Джерела:
1. Tetiana Stepurko, Milena Pavlovab, Irena Grygaa, Liubove Murauskienec, Wim Groot.Informal payments for health care services: The case of Lithuania, Poland and Ukraine//Journal of Eurasian Studies, Volume 6, Issue 1, January 2015.
2. База даних ВОО З. Режим доступу: http://apps.who.int/gho/data/node.main.
3. M. Lewis. Governance and Corruption in Public Health Care Systems. Working Paper №78// Center for Global Development, Washington, 2005.
4. Cohen N. Informal payments for health care — the phenomenon and its context, 2012.
5. Stepurko T. Informal Patient Payments in Central and Eastern European Countries,2013.
6. А. Леденева. Неформальная сфера и блат: гражданское общество или (пост)советская корпоративность? // ProetContra. 1997. Т. 2. № 4.

http://med-info.net.ua 

 

Посмотреть статью

(*поле обязательное для заполнения)